Прем’єра вистави «У долі два крила» підкорила серця уманчан глибиною змісту (Фото)
Початок листопада ознаменувався для культурної Умані прем’єрою вистави «У долі два крила» народного аматорського драматичного театру під керівництвом Тетяни Мельник, яка є автором, режисером і постановником твору.
Заповнений вщерть Будинок культури свідчив про те, що глядач хоче долучатися до театрального мистецтва, бажає дивитися вистави, в яких порушуються болючі проблеми сучасності.
В інтерв’ю художній керівник колективу розповіла, що ідея постановки з’явилася в самому колективі ще 4 роки тому, але з певних причин дійшла до глядача тільки зараз. Серед акторів-аматорів – люди різного віку, багато молоді з різних навчальних закладів міста. Тетяна Петрівна говорить, що приходять студенти, далекі від театрального мистецтва, але під час акторської гри розкривається їхній внутрішній світ, вони стають морально чистішими. У цьому, безумовно, – величезна заслуга художнього керівника, яка вже кілька десятків років своєї праці присвятила театру, відкриваючи у своїх вихованців до цього часу сховані десь глибоко у закутках, здібності.
У кожній із мізансцен порушуються сучасні життєві проблеми, які змушують глядача задуматися над важливими людськими цінностями: кохання і зрада, вірність дружби, жертовність і безкорисливість, сліпа любов матері, яка не нічого не потребує взамін.
Сюжет вистави близький до сьогодення: художник Богдан віддає зароблені кошти за картини на операцію своєму сліпому другові Назару, який швидко забуває за жертовність та піддається впливу «красивого» життя.
Вміло підібрані декорації сцени доповнювали та підкреслювали глибоку філософську тему твору.
Впродовж смислового навантаження п’єси змінювалися палітри фарб і звуків та добра і зла, красиві картини, музика, душа, закоханість – на жорстоку реальну буденність, у якій, ой як важко не загубити себе!
Чуттєва гра акторів, всіх, без винятку, не залишила байдужим жодного глядача. Колоритною була гра не тільки головних персонажів Назара, Люби, Богдана, Марії Василівни, але й другорядних героїв вистави: молоді, безхатька, подруг, працівників цирку, сусідок та інших.
Нестандартність і креативність подачі матеріалу змушували поціновувачів театрального мистецтва уважно й пильно стежити за розвитком подій: містичний образ ангела-охоронця живе в кожній людині, тому кожен із нас обирає свій шлях у житті.
Члени аматорського драматичного театру проводили репетиції після роботи, в нічний час, щоб нам із вами принести естетичне задоволення та ще раз змусити замислитися над одвічними людськими принципами.
Дуже хочеться, щоб студентська молодь міста також відвідувала вистави такого змісту, адже в них піднімаються болючі проблеми сьогодення, а мистецтво, як відомо, не тільки надихає та звеличує, а й виховує та очищує людські душі.
Уманчани залишилися задоволеними від чудової гри акторів та подарованих мистецьких хвилин і з нетерпінням очікують майбутніх вистав у виконанні театральних колективів міста.