Уманчани вшанували пам’ять талановитого земляка

«Своє життя без роботи в МБК не уявляю» – цей вислів став лейтмотивом вечора, присвяченого пам’яті директора Уманського Будинку культури Володимира Трояна.

Уманчани вшанували пам’ять талановитого земляка

 Саме ці слова написав він у мотиваційному листі при подачі документів на посаду директора Будинку культури.

Епіграф «Він неначе поруч серед нас» був написаний Маратом Школьніком спеціально для проведення вечора пам’яті.

Захід зібрав друзів, колег, містян, які прийшли вшанувати пам’ять співака, актора, талановитого артиста розмовного жанру і просто чудову людину.

Без нього не обходився жоден міський захід, адже вмів і організувати, і заспівати, і розвеселити,  даруючи присутнім гарний настрій. Його поважали люди, і він поважав людей, він мав багато друзів і пісні його звучали не тільки в місті, а й далеко за його межами. Лауреат багатьох всесоюзних та всеукраїнських міжнародних конкурсів, фестивалів, Володимир Григорович був улюбленцем публіки, адже жоден не міг стримати посмішку від його виконання анекдотів, жартів та гуморесок. У його репертуарі було багато пісень для сольного виконання, присвячених жінкам. Лагідна посмішка та живий погляд стали невід’ємною візитівкою ансамблю «Усмішки друзів», у якому працював Володимир.

У залі лунали щирі, чуттєві виступи друзів із педагогічного коледжу, музичного училища, у виконанні ансамблів «Гонта», «Горицвіт», «Горлиця», учасників гуртка бального танцю «Грація» МБК. До речі, ансамбль «Горлиця» виконав пісню, присвячену Володимиру Трояну, на вірші Ольги Чепкої, а музику до неї написала Любов Дашицька.

 

Представник Уманської міськрайонної   спілки воїнів Афганістану Іван Груць також заспівав пісню, написану для свого кумира, адже  Володимир Троян був активним членом спілки. Директор Будинку культури Валентин Білошкурський подарував присутнім яскравий виступ із декламуванням гуморесок, які любив за життя митець.

Ведучі вечора Олександр Марченко та Людмила Гекалюк повідомили присутнім про ідею створення фестивалю творчості Володимира Трояна «Усмішки друзів» та запросили до співпраці всіх, хто вболіває за культурне життя міста.

… Він шанував батьківське слово, вболівав за долю земляків, дарував свої пісні людям, закликав берегти і примножувати національну спадщину та любити Україну: «Хто б де не був, пам’ятайте про своє коріння, рушник, вишитий мамою, оті яри, по яких ми бігали маленькими, джерельну воду, в якій купалися, – і любіть Україну!»  

Для талановитих особистостей забуття немає, його просто не існує, адже жива людська пам’ять, живі теплі, щирі спогади, а це найважливіша нагорода.