Умільці Уманщини: уманська журналістка опановує мистецтво сироваріння

Її звати Вікторія Коваль, і працює вона на ниві журналістики вже 16 років. Більшість людей знають її, як хорошого журналіста телекомпанії «Умань», проте з інтерв’ю мені вдалося дізнатися і про інші не менш важливі її захоплення.

Умільці Уманщини: уманська журналістка опановує мистецтво сироваріння

Вишивання, декупаж, в’язання, написання літературних оповідань, джампінг, карате, вирощування орхідей, колекція яких вже нараховує чотири десятки, – далеко не повний їх перелік. У вільний від роботи час дівчина займається сироварінням.

На моє запитання, що стало поштовхом до нелегкого, але цікавого і смачного захоплення сироваріння, Віка посміхається. Наштовхнула її на це колега, яка порадила із надлишку молока зварити сир, – отак і почалося…

 Вікторія опанувала вже багато сортів сиру, серед них – молоді й тверді за рецептами. Вже варила бринзу, молоду і плавлену моцареллу, адигейський, фета, сулугуні; сири монтазіо, тильзітер, драй джек, домашній, мурсія al vino, маасдам, російський, качотта, голландський, львівський, пошехонський, емменталь, рікота. Допомагає їй варити сир мама Ніна Іванівна, тож разом у домашніх умовах вони чаклують над створенням неповторних сирів, дотримуючись рецептури.

Хоча мистецтво сироваріння не дуже легке, бо часом руки можна попекти, але дівчина зупинятися не збирається, продовжуватиме цю справу, бо як приємно смакувати своїм власне виготовленим сиром!

Віка пише літературні оповідання та нариси, які із задоволенням читають її друзі на сторінці у Фейсбук, з нетерпінням очікуючи на новий допис. Наразі вона пише оповідання про місяці під назвою «Пори року», залишилося дописати ще кілька – і можна втілювати в життя намір авторки – надрукувати збірочку. У 2016 році поетеса брала участь у міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова – 2016», де її рукопис «Перша пригода іграшкового песика Бублика» отримав спеціальну літературну премію «Вибір дітей» у номінації «Кращий прозовий твір для дітей дошкільного віку». Вікторія показала мені запис із багатьма новими ідеями, серед яких – оповідання і повісті, фантастика та новели для дорослих і дітей.

Дівчина захоплюється фотографією, любов до якої прищепив їй батько Андрій Федорович.

Любить фотографувати природу, помічає її дивовижну красу, тому й фото в неї – особливі. Своїми позитивними емоціями Віка ділиться з читачами на сторінці в Інстаграм: яких фото там тільки немає – надзвичайна краса кожної миті – від краплини роси до маленької комашки і травинки.

Стрибнути з високого мосту – дитяча мрія, яка зародилася ще з дитинства (батьки теж стрибали з парашутом) і це бажання переслідувало дівчину все життя. У Кам’янець-Подільському така нагода трапилася: разом із братом здійснила свою дитячу мрію: переборовши страх, отримала неймовірні враження драйву та адреналіну.

Віка не уявляє себе без журналістики, дуже любить свою професію, адже від зустрічей із цікавими людьми розвивається та збагачується духовно.

Зустріч із українським письменником Василем Шклярем

Під час творчої зустрічі з уманською майстринею Софією Кримовською

Інтерв'ю з уманським художником та ілюстратором Василем Власюком

  • Люблю людей, які мають те, чого немає в мені, які знаходять сили робити власну справу, – журналістка пригадує кілька останніх інтерв’ю, серед яких – з лікарем-кардіологом   Борисом Тодуровим, що приїздив до уманських лікарів із метою обміну досвідом.

Завжди позитивна, усміхнена і по-доброму налаштована, Вікторія живе за принципом: «Добро твори – добром воздасться», тому й має незліченну кількість друзів та знайомих, які чекають на зустріч та спілкування.

А я зловила себе на думці, що двогодинне інтерв’ю, яке ми провели в парку «Софіївка», промайнуло дуже швидко, бо з цікавими людьми час летить зовсім непомітно.

Автор Надія Зубова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Назад Вперед