Прах Симона Петлюри пропонують перевезти з Парижа до Канева

Прах Симона Петлюри - керманича Української революції та Голови Директорії пропонують перенести з Парижа, де він похований, до Канева.

Прах Симона Петлюри пропонують перевезти з Парижа до Канева

 Таку ідею висунули учасники науково-практичної конференції "Тарасова гора: події і люди", що відбулася днями у Шевченківському національному заповіднику, повідомляє  "Козацький край".

У конференції взяли участь провідні науковці, шевченкознавці, історики з України та зарубіжжя. Першою на поважному зібранні виступила провідний науковець Шевченківського національного заповідника, шевченкознавець зі світовим ім’ям Зінаїда Тарахан-Береза.

Науковець зазначила про перші кроки Держави Україна щодо вшанування на державному рівні Великого Кобзаря. І зробив це керманич Української революції та Голова Директорії – український літературознавець та державотворець Симон Петлюра.

Справу достойного впорядкування гори та могили Шевченка було покладено ним на Київську та Канівську народні управи.

Симон Петлюра все зробив для того, щоб у найкоротший час прокласти добротну дорогу-шосе понад Дніпром та на Чернечу гору. А щоб дати можливість народу України масово приїздити до Канева на прощу, він іменем народної управи звернувся до керівника пароплавного Товариства у Києві з проханням, аби всі рейсові пароплави зупинялись коло Могили, для чого поставити під Чернечою горою окрему пристань, а також організувати спеціальний щотижневий рейс Київ – Могила.

Він будь-яку проблему вирішував не в кабінеті, а безпосередньо на об’єкті.  

Сувора доля закинула Симона Петлюру далеко за межі України. Його по-бандитському вбили у Парижі 25 травня 1926 року. Поховали 47-річного вождя в Парижі на цвинтарі Moнпарнас, де його прах спочиває донині.

Відразу ж після трагічної загибелі його товариші заговорили про повернення в Україну праху полум’яного борця за її незалежність.  

Чернеча гора була пов’язана з українським козацтвом.

– Поряд із цим славетним козацтвом піднімається і постать Оберега Української нації та Шевченкової Могили Симона Петлюри, котрий бажав, щоб саме ця земля прийняла його до себе після смерті, – говорить Зінаїда Панасівна. – Я переконана, що рано чи пізно цей заповіт Великого Українця буде виконано. Але чи не найкраще це зробити сьогодні, коли вже відновлено козацьку Мазепинську церкву під Чернечою горою, в якій переплелося наше драматичне минуле і наша надія на Воскресіння України, про яке не переставали мріяти споконвіків наші славетні предтечі і ми разом з ними? Саме біля цієї відродженої козацької церкви має бути похований продовжувач святої козацької справи невтомний борець за Незалежність України Симон Петлюра, котрий був єдиним з українських державних очільників, хто вирішував питання збереження Чернечої гори – Національної Святині українського народу – не з погляду біжучого дня, а дивлячись на століття вперед. І хіба таки не заслужив Симон Петлюра від Незалежної України на те, щоб його прах було перевезено на рідну землю та поховано там, де бажала його душа, в благословенному, святому Каневі, під Чернечою горою? І ця свята його душа повернеться до нас як символ духовної єдності "і мертвих, і живих, і ненарожденних" дітей України та незнищенності безсмертного духу нашого народу. І цей могутній дух, об’єднавшись з козацьким Шевченковим та духом Симона Петлюри, стане тим смолоскипом, який вічно запалюватиме в серцях українців незгасну любов до рідного краю.

 

Назад Вперед