Супрун про лихослів’я: «Влучна лайка корисна для здоров'я»

Про це вона написала у facebook:

• Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації, і не спрямована образити співрозмовника, корисна для здоров’я. Дослідження показують, що саме така лайка і застосовується в побуті найчастіше. Вона призводить до нейтральних чи позитивних наслідків, – зазначила Супрун.

Вона звернула увагу на той факт, що, коли людина реагує нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуває полегшення.

• У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів. Ці нейромедіатори беруть участь в знеболенні чи задоволенні, – пояснила вона.

Посилаючись на наукові дослідження, Супрун вказала на ефективність лайки в зменшенні болю, посиленні серцебиття і підвищенні больового порогу.

При цьому вона підкреслила, що матюками слід саме послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно. Інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне.

В.о. міністра також зазначила, що розуміти і висловлювати свої емоції теж корисно для здоров’я. А ось тривале пригнічення емоцій, замість їх проявлення (так зване репресивне опанування емоцій) пов’язане з вищою захворюваністю на рак і гіпертензію.

Вона нагадала також про існування хвороби, що має назву синдром Турета. Так, 10-20% людей із синдромом Туретта можуть вдаватися до потоку лайливих слів, коли налякані чи збуджені. Також симптомом деяких хвороб є стан афазії. У людей з нею порушена мова та її розуміння, але матюкатися вони подекуди можуть чудово.

• Науковці пояснюють це тим, що лайка не сприймається нашим мозком буквально. Ми не уявляємо саме те, що чуємо і кажемо, та апелюємо саме до прикрої обурливої ситуації, а не статевих органів, приміром, – пояснила Супрун.

Тому, підкреслює вона, звичайне мовлення та обсценна лексика – це окремі речі з точки зору нейрофізіології.

• Викорінювати слід пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку, – наголосила Спрун.
• А найкраща турбота про українську мову — це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо, – додала вона.

Нагадаємо:

• У Верховній Раді у середу зареєстрували законопроект про очищення української мови від матюків – «Про протидію лихослів'ю».
• Ініціатор законопроекту нардеп Ольга Богомолець розповіла, що він має на меті дати визначення цьому явищу і запобігти вживанню ненормативної лексики у публічному просторі.

Джерело: Українська правда