Емігрантка з Черкащини стала переможницею багатьох літературних конкурсів

 Але сьогодні я розповім вам не про лани, а про ... Лану. Наша землячка з міста Ватутіного кілька років поспіль стає переможцем літературних конкурсів. Поетичні рядки, навіяні роздумами про життя, рівненьким мереживом лягали на папір ще зі школи; складалися докупи стоси зошитів із мудрими нотатками, щоб потім, через багато літ, зайняти почесне місце в літературних альманахах.

Світлана Нікітенко – звичайна, проста, щира людина з добрим серцем та кришталево чистою душею. Родом вона із Шевченкового краю, славної Звенигородщини. Там, у невеликому шахтарському містечку Ватутіному, вона зростала, там формувався її світогляд та минало життя. Ще за шкільною партою мріяла стати вчителем, навчати дітей. У Черкаському педагогічному університеті продовжувала потай писати, – завжди знаходила час для улюбленої справи. І ось доля здійснила мрію Світлани – зайшла до школи на правах учителя, навчала учнів не тільки української мови, а й прищеплювала їм зерна людяності. З радістю віддавалася улюбленій роботі, а взамін отримувала повагу учнів, батьків, колег. Але доля розпорядилася по-іншому.

Як і багатьом українським жінкам, щоб вижити у цьому складному світі та виховати дітей, їй довелося пізнати гірку долю заробітчанства.

Вже багато років Світлана живе за кордоном, вдосконалює знання італійської мови, пізнає традиції та особливості колориту сонячної країни, знайомиться з характерами людей. Але водночас, як ніколи, в її душі загострилося відчуття значущості та важливості української землі, рідного слова. Італія для неї стала другою домівкою, там знайшла свою долю, там з любов’ю сіє чорнобривці та висаджує жоржини, привезені з маминого саду. Разом із земляками є членом об'єднання української діаспори у Римі «Associazione Ucraina CreAttiva», яке пропагує українське слово, культуру, традиції та звичаї нашого народу за кордоном. Проте серцем завжди лине на Черкащину: «...І де б я не була, куди б не занесла мене доля, якими б невимовно красивими не були місця, які мені довелося і ще доведеться відвідати, найдорожчим місцем на Землі для мене залишиться моя Черкащина...».

А почалося все з того, що донечки Майя і Яна вирішили на День народження зробити мамі сюрприз, і в 2016 році видали її збірку, назвавши її «З глибин самої душі» під псевдонімом Лана Нікітенко. Епіграфом до збірки послужили слова, які мати часто повторювала своїм донечкам, навчаючи їх не просто жити, а бути щасливими, вірити в щастя і здійснення мрій. Вона твердо переконана у тому, що щастя приходить до тих, хто вірить у нього і свою мрію: «...Не даруйте щастя тому, хто не вірить в його існування...».

 Творчий доробок Світлани складається з інтимної, пейзажної та громадянської лірики, але найглибше її талант розкрився у прозі. Перше оповідання «Коли помруть дідусь» написане під враженням від розповіді жінки-заробітчанки, з якою вона випадково познайомилася в Італії. Із цим оповіданням у 2018 році і поїхала вона до Жовкви на ІV Всеукраїнський літературний конкурс ім. Леся Мартовича. Саме з нього почався творчий злет Лани Нікітенко, адже додому повернулася дипломантом І ступеня в номінації «Проза. Вибране». Потім на Міжнародному літературному фестивалі в Одесі з оповіданнями «Віртуальна реальність» та «Caffè sospeso» («Підвішена кава») у номінації «Проза. Вибране» знову стає переможцем та посідає 1 місце.

У лютому 2019 року її шлях попрямував із околиці Риму до славного міста Бердичева, де на неї чекала ще одна перемога – диплом лауреата І ступеня в номінації «Проза. Добірки» за оповідання «Там вулицями Бог ходив». Глибина та магічність сюжету засновані на реальних фактах з історії української дівчини-екскурсовода, яка вражала туристів освіченістю, розумом, талановитістю та вродою.

«Образ дівчини-українки Мар'яни, яка є головною героїнею мого оповідання, типовий. Прототипом її стала моя землячка українка-полтавчанка, Валентина Виноградова, журналістка, дослідниця творчості Миколи Гоголя, письменниця і просто чудова людина. Я хотіла наголосити ще раз на тому, про що знає вся Італія: українка – розумна, талановита, працелюбна і сильна жінка, яка варта поваги та захоплення. Недаремно ж на італійському ринку праці саме вона має переваги та авторитет», – з гордістю каже Світлана.

 Твори Лани Нікітенко друкуються в багатьох літературних альманахах: «Гармонія», «Енциклопедії сучасної літератури», «Душа автора» та ін.

 «Кожен твір чи то прозовий, чи поетичний – сторінка життя, частинка мене, бо народився в глибинах душі моєї...».

 Чомусь на думку спали поетичні рядки «Українського цвіту – по всьому світу», але цвіту такого, що впевнено проростає в ім’я рідної Вкраїни там, у далеких чужих землях, де у небі не щебечуть жайворонки і немає вишневих садів... Там, у Веллетрі, на околиці древнього Риму, де поряд з екзотичними агавами, пальмами та магноліями тепер цвітуть і українські чорнобривці, доглянуті та заціловані нею, українкою зі славної Черкащини...

Автор Надія Зубова