Стрітення Господнє: історія, традиції, прикмети

Це одне з найдавніших християнських свят, яке відзначалося вже в IV столітті.

 Слово «стрітення» можна перекласти з церковнослов'янської як «зустріч». Стрітення Господнє вважається святом зустрічі Старого та Нового Заповітів.

 За народження первістка було прийнято вносити в Єрусалимський храм символічну жертву – однорічне ягня, голуба або горлицю.

У християн як західного, так і східного обряду збереглася традиція освячення у цей день церковних свічок. У слов'ян вважалося, що стрітенські свічки допомагають захистити будинок від блискавки та пожеж. Їх зберігали весь рік і запалювали лише під час домашньої молитви.

Ще одна традиція на Стрітення – освячення води. При цьому, воду не приносили святити в храм, а збирали прямо з бурульок, які тануть. Така свята вода зберігалася нарівні з хрещенською.

Останні зимові морози в народі називали стрітенськими. Після свята наші предки приступали до «весняних» справ у господарстві. Водночас, у дні після Стрітення молодь влаштовувала гуляння. Народ відзначав зустріч зими з весною. Народна пам'ять зберегла безліч прикмет, пов'язаних з цим святом:

• якщо в ніч на Стрітення небо чисте, яблука та груші добре вродять;
•  якщо на Стрітення почнеться відлига, то весна буде пізньою;
• сильний вітер на Стрітення – погана прикмета для посівів;
•  ясна і тиха погода на Стрітення – до теплої та м'якої весни.

У Стрітення православним не можна було пропускати церковну службу, а після неї – йти з храму без стрітенських свічок. У цей день слід уникати важкої фізичної роботи або служби, небажано починати нові справи або вирушати у далеку дорогу.

Джерело: https://www.unian.ua