З історії української вишиванки

Вишиванка — символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.

З історії української вишиванки

Сьогодні вся Україна відзначає День вишиванки, яка є національною святинею, бо символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь, який не переривається віками.

Історія народної вишивки в Україні йде коренями в сиву глибину століть. Дані археологічних розкопок і свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання як вид мистецтва тут існує з незапам'ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений ще одяг скіфів.

Українську вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію.
Вишита сорочка, виготовлена з лляного чи конопляного полотна домашньої роботи, є символом здоров’я і краси, щасливої долі і родинної пам’яті, любові і вірності.

Справжня колоритна барвиста українська сорочка, вишита вручну, оздоблена національними орнаментами та виконана різноманітними техніками вишивання, втілює всю родючість української землі та щедрість і гостинність українського народу.

Вишивання є національним мистецтвом та ремеслом українців, звичайно, у залежності від регіону існують певні розбіжності у використанні елементів орнаментів, естетичності їх розташування, гами кольорів, а також у використанні певних технік.
Символічний образ сорочки-вишиванки часто зустрічається в народних піснях. За традицією, дівчина, готуючи придане, мала власноруч вишити своєму нареченому сорочку.
Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається: батькові чи братові, нареченому чи другові, парубку чи одруженому – кожному вручалась вишита сорочка з візерунком відповідної символіки. Вишиванка – це й оберіг людини від лихого ока та злих духів.
Тож носімо на долю і щастя вишиванку, це наш український символ і наш національний оберіг!

 

Назад Вперед