Уманщина туристична: чим привабить туристів с. Кочержинці (Фото)

У рамках семінару-навчання «Уманщина: Розвиток через туризм», мета якого – пошук можливостей та алгоритмів розвитку туризму на Уманщині та перетворення населених пунктів Уманського району на конкурентоспроможне туристичне середовище, відбувся цикл екскурсій за маршрутами сіл Уманщини.

Село Кочержинці Уманського району відоме Свято-Георгіївським монастирем, який був заснований на початку ХХ століття. До кінця 1920-х років монастир був чоловічий, а вже з 1997 року відроджується як жіночий.  

Сестра Єлизавета розповіла учасникам екскурсії історію створення Свято-Георгіївського монастиря, яка пов’язана з легендою: хлопець Митрофан, випасаючи коней у Леваді, побачив вогненний стовп, який сходив від землі до неба. Через деякий час явище повторилося на тому ж самому місці. Потім підлітку приснився старець, що наказав копати на тому місці печеру, але страх заважав йому це робити.

«І ось, в одну ніч, приснився йому той же старець і строго сказав: «Я до тебе буду довше ходить. Іди і копай! Я сам тобі покажу, як копати … Тільки за третім разом він взяв лопату і пішов копати печеру на зазначеному місці. Копати було надзвичайно легко, точно хтось допомагав в цьому», – йдеться в легенді. За доносом чоловіка відправили в божевільню на «лікування», після якого він вийшов абсолютно здоровим та вирішив будувати на обраному місці монастир, в чому допоміг йому отець Мануїл.



За легендою, «на рубежі 1907 - 1908 років на Леваді були знову помічені дивні явища. Селяни навколишніх сіл Кочержинці і Громи бачили стовпи світла; ікону Божої Матері, що опускається з неба на землю, чули підземний дзвін. Все це відбувалося в районі печер, які копав Митрофан Коленчук.
1909 року, на день святкування св. Георгія Побідоносця, преосвященніший Феодосій, єпископ Уманський, при численному скупченні народу благословив і освятив місце для молитовного будинку в честь святого Георгія Побідоносця. У своєму зверненні до народу владика вказав, що тільки ті монастирі високо стояли і стоять на Святій Русі, які споруджувалися потом і сльозами.

У 2006 році зведений фундамент і цокольний поверх чернечого корпусу з двома храмами, побудована автобусна зупинка з монастирським кіоском, відновлюється спалена церква, добудований кормоцех і другий поверх під гуртожиток, облаштовані додаткові келії на горищному приміщенні корпусу для сестер, утворений притулок-готель в с. Кочержинці, побудована водокачка з колодязем і поливною системою на монастирських городах.

Екскурсанти дізналися з розповіді Єлизавети, що в монастирі служать 24 послушниці, які на 5-ти га землі вирощують свої овочі, самі печуть хліб. Наразі відбудовано 3 келії, у які спускаються, аби усамітнитися та помолитися Богові. За повір’ям, у кого немає діток – просять у келіях, і мрія збувається.

На території є пасіка, криничка, вода з якої оздоровлює тіло і душу, тому й обливаються нею, незалежно від пори року. Цілюща джерельна вода, свіже повітря бадьорістю зарядили і нас, які в той день відвідали три села Уманського району: Пугачівку, Полянецьке і Кочержинці.

Символічним завершенням екскурсії стало підведення підсумків біля чудодійної кринички: голова Уманської районної ради Оксана Супрунець окреслила наступні дії з метою розвитку туризму в Уманському районі, а директор благодійного фонду «Uman Tomorrow» Олександр Файнін поділився майбутніми планами щодо розвитку туризму, серед яких – створення туристичних кластерів.