Про смаки та тенденції уманчан у проведенні свят в інтерв'ю з ведучим

— Розкажіть, як ви стали ведучим?

— Моя історія завжди була пов’язана з нашим містом.  

Ведучим став спонтанно і непередбачувано для всіх, адже працював викладачем у кооперативному коледжі. Паралельно практикував ведення свят та заходів у навчальних закладах Умані, щоправда, на рівні любителя. Коли коледж реорганізовували, я задумався над продовженням кар’єри. Тоді моя колега Людмила Гекалюк запропонувала мені провести корпоратив з нею в дуеті. Потім співпрацював з агентством «Будьмо», яким керував Андрій Опарін. Часто мене рекомендували саме ці люди, які бачили мене в роботі та розуміли, що я не підведу. Так і став ведучим.

— Який у вас стаж роботи у сфері організації та проведення подій?

— Більше шести років, якщо рахувати з кінця 2012-го року. Саме тоді почав заробляти перші кошти і тоді почалась моя професійна діяльність. 

Варто зазначити, що для ведучого дуже важливий  його імідж. Про нього треба дбати. Гарна репутація дозволяє розвиватися у своїй професійній діяльності та рухатися вперед.

— Розкажіть зі свого досвіду, як змінюються вподобання та вимоги уманчан до свят впродовж останніх років?

— Місто змінюється і ми, уманчани, стаємо більш культурними. Люди почали довіряти проведення своїх свят професіоналам, а тому з кожним роком з’являється ще більше спеціалістів і маємо більший вибір.

Ще з десяток років тому було все по-іншому: тоді одна людина могла відповідати за все.

Звичайно, було простіше огранізувати свято «під ключ» (коли вам продають готову або стандартну подію), але тоді ніхто не застрахований від форс-мажорів і до кінця вечора не було відомо, як все пройде.

Нині все значно організованіше, а уманський ринок персоналізувався та може похизуватися професійними ведучими, музикантами, декораторами. Помітні тенденції, коли на святні обов’язково має бути присутній ведучий свята, якщо гостей налічується більше 20 осіб.

Бачте, уманчани знають чого хочуть, та стають вибагливішими, адже багато бувають за кордоном чи у великих містах та на власні очі бачать, на якому рівні може проводитися свято. Люди хочуть більше відпочинку та красиву картинку. І наш ринок може це забезпечити.

— А чи є  відмінності у вподобаннях уманчан та жителів інших міст?

— Звичайно, є. Це помітно від величини міста, контингенту гостей свята. Моя задача – підлаштуватися під усі бажання замовників, а це і стиль мови, і жарти, і програма свята.

У великих містах люди вже звикли до того, що ними, як диригент оркестром, керує ведучий. А тому усім колективом уважно слухають спеціаліста. У менших містах ситуація інша: гість не так звертає увагу на ведучого свята і проявляє більше волі у своїх діях.

— Уманчани повністю покладаються на організаторів події?  

— Буває по-різному, але в більшості випадків до мене звертаються люди, які знають мій стиль ведення та бачили мене в роботі. Від замовника залежить багато чого. Наприклад, коли клієнт надає про себе інформацію, я маю більший плацдарм для креативу та імпровізації на святі. 

У будь-якому випадку моє завдання – догодити та стати «своїм» на святі. Я – людина, яка дає «поштовх» святу, спрямовує колектив у вірне русло. Фактично я – «архітектор свята» та «тонкий психолог застілля» (ред. посміхається).

— Чи існує конкуренція між колегами в Умані? Якщо так, то в чому вона проявляється?

— Ми зберігаємо дружні стосунки, проте конкуренція, однозначно, є. Проявляється вона у проектах, в яких беремо участь, та у соціальних мережах. Останні, до речі, дозволяють слідкувати за колегами та їх новими «фішками».

Кожен намагається зробити щось нове, вигадати «пушку», яка може вистрілити у нас в Умані.

Конкуренція для мене — це, перш за все, мотивація. Вона змушує нас думати і вигадувати, не дозволяє сидіти склавши руки. Бо хочеться постійно бути цікавим для людей і працювати не тільки заради грошей, а й для задоволення. Добре, коли тобі робота подобається.

— Маєте у арсеналі подію чи свято, якими пишаєтеся та які запам’яталися найбільше?

— Важко виділити якусь конкретну подію, адже завжди викладаєшся по повній і отримуєш купу емоцій. Особисто мені запам’ятовується рік із його знаковими подіями. Раніше, коли я проводив ігри КВК – ставив їх у приклад. Минулий рік був характерний тим, що відбувалася низка вечірок в Forest Club Sherwood у різних стилях.

2019 рік особливий: я провів багато фестивалів. Це і «Фестиваль сиру і вина», і «Holi Dance Uman», і «Шіді Ріді», який відбудеться на День Незалежності.

Робота з публікою, віддача, яку отримую, та енергетика запам’ятовуються найбільше. Круто, коли ти віддаєш і отримуєш велетенський заряд позитиву. Приємно, що ці заходи проводяться в Умані на високому рівні.

Фото надав Віталій Мельничук

Інтерв'ю брала Світлана Діденко