В Умані затримано підривника з Росії, який виготовляв вибухівку біля аеродрому (Відео)

Леонід Харитонов зберігав у себе велику суму грошей і план військового об'єкту.

Україна була на порозі чергової катастрофи на оборонному об'єкті, яка за масштабами могла би порівнятись із вибухами на військових складах в Ічні, Балаклії та Калинівці. Досі не відомо – хто ж їх підірвав. Але цього разу контррозвідка виявила диверсанта, коли він лише готувався до теракту. Такий собі вчений-хімік, громадянин Росії три роки тому приїхав в Україну й одружився з жінкою-українкою, яка мешкала поруч зі стратегічним об'єктом.

Якось учений-хімік кинувся на дружину із сокирою в руках. Сімейна свара закінчилася антирерористичною спецоперацією. Виявляється, розлютований чоловік ледь не вбив дружину, бо не міг знайти свій довідник із хімії. Коли три роки тому дипломований хімік із Санкт-Петербурга одружився з простою сільською жінкою, це здивувало не тільки родичів та сусідів, але й саму Вікторію Панченко, дружину російського диверсанта.

  • Він хотів саме з українкою чогось, хочу з українкою, і все, і це мене насторожило, – пригадує жінка.

Отже, Леонід Харитонов – співвласник російської хімічної фірми, працював в Америці, був керівником середньої ланки в потужному російському оборонному концерні «С.Е.Д». Три роки тому раптово приїхав до України і оселився в Умані в своєї нової дружини.

  • Ми з ним не жили, як чоловік і жінка, – зізналась Вікторія Панченко.

Шлюб став ідеальним прикриттям для легалізації в Україні.

Він давав можливість отримати вид на проживання і осісти поруч із військовим аеродромом. Та після атаки з сокирою Вікторія не витримує і йде до правоохоронців. Буйним росіянином зацікавилась контррозвідка. У будинку Харитонова встановлюють приховану камеру. Техніка зафіксувала такі розмови Леоніда Харитонова:

  • Падлы говнистые… Только ты повернешься, оно тебе нож в спину... Вот такие они твари. Они все такие. Все, все. Все без исключения, сто процентов. Сто и ноль-ноль-ноль. Они все суки. Вот стоишь в очереди, а за тобой дедок стоит, фашист недобитый, белобрысый такой, ну, чисто, каратель!

Але поквапитись контррозвідників змусило не те, що вони почули. Харитонов перетворив житло на хімічну лабораторію і виробничу лінію вибухівки. Хімік доволі легко синтезував штуку з гексаметилинтрипероксиддіаміна. Спеціалісти користуються абревіатурою ГМТД. Ця вибухівка значно небезпечніша за тротил. Накопивши достаньо ГМТД, Харитонов почав збирати пекельну машинку. Про кожен етап своєї лабораторної роботи звітує на російський телефонний номер набором кодових слів. Чекати, допоки вибухове реаліті-шоу дійде свого кінця, було небезпечно. Росіянина затримали.

Шолом та бронежилет під час обшуку – необхідність. Якщо сапер випустить з рук нібито пачку цигарок, всім, хто поруч, кісток не позбирати. Ці цигарки вбивають в прямому сенсі. У звичайній цигарці замість тютюну була вибухова речовина. Харитонов нашпигував цигарки вибухівкою і регулярно проводив випробування.

Майор Олексій Голубенко вважає Харитонова генієм вибухотехніки. Досвідчений сапер вперше бачить такий пристрій. Вбивча цигарка була лише її детонатором:

  • Вона тліла, горіла дев'ять хвилин, потім вогонь доходив до вибухової речовини, вона вибухала і спричиняла інший вибух.

Дев'ять хвилин – це час на втечу. Харитонов розрахував усе до секунди. Саме стільки йому було потрібно, аби, підпаливши детонатор, відійти на безпечну відстань. Він не був одинаком, а мав кураторів, які давали йому завдання і переводили гроші на картки, значні суми, після виконання диверсії він планував виїхати за кордон.

Підривник цікавився квитками до Гонконгу. Гроші на втечу тримав буквально під боком - півмільйона рублів. 

Але що ж так кортіло підірвати в затишній Умані російському хіміку? У нього знаходять карти. На них надважливий військовий об’єкт – уманський аеродром. Тут базуються бойові гелікоптери. Над будинком Харитонова постійно чутно гул моторів. Майже щодня триває підготовка пілотів. Він півроку спостерігав за величезними цистернами, визначався із кількістю вибухівки. У металевих циліндрах – сотні тонн авіаційного пального. Але головне сховище пального приховане від очей під землею. Вибух на поверхні став би детонатором для рідкої підземної бомби, потужність якої важко спрогнозувати.

У разі вибуху могла загинути значна кількість військовослужбовців. Вибухівка ГМТД не залишає слідів, тому цю вибухівку так люблять терористи.     

Вибухотехніки кажуть – всі складові для вибухівкі є у вільному обігу. Заборонити їхній продаж нереально, тому що це побутова хімія. Проте, у країнах Заходу, які є мішенями для терористів, оптовий покупець прекурсорів завжди потрапляє в поле зору спецслужб. У нас же навіть війна не змусила ввести надійний контроль над ринком хімічних речовин.

Отже, диверсантові зовсім не обов'язково приїжджати в Україну зі своїм знаряддям. Все можна придбати у відкритих джерелах. Ми навмисно не називаємо компоненти, з яких можна зробити вибуховий пристрій, але хочемо застерегти: зброя, яку використовують проти нас, може бути доступною, дешевою і, головне, зробленою в умовах домашньої кухні. За потрібні таблетки заплатили 139 гривень, потрібна рідина коштує 220 гривень, а на потрібний білий порошок витратили 28 гривень. З усього цього можна виготовити вибухівку, пробивні властивості якої перевищують характеристики бойового тротилу.

Джерело ТСН, автор Андрій Цаплієнко